Випуск №3-4 2015

ЗМІСТ 

Калашников В.И.
Артериальная и венозная церебральная гемодинамика у пациентов с головной болью напряжения
РЕЗЮМЕ
. В статье приведены данные допплерогра-фического обследования 126 пациентов молодого воз-раста с головной болью напряжения (ГБН). Целью иссле-дования явилась оценка состояния артериальной и веноз-ной мозговой гемодинамики и цереброваскулярной реактивности. Методом транскраниальной допплеро-графии исследовались показатели линейной скорости кровотока в церебральных артериях, а также в прямом синусе, позвоночных венах и базальных венах Розенталя. Состояние цереброваскулярной реактивности оценива-лось с помощью гиперкапнической, гипервентиля-ционной, орто- и антиортостатической нагрузок, функцио-нального нитроглицеринового теста, функционального метаболического теста. Также исследовалась реак-тивность венозной мозговой гемодинамики в ответ на орто- и антиортостатическую нагрузки. Церебральная гемо-динамика у пациентов с головной болью напряжения характеризуется ангиодистоническими явлениями в виде усиления скоростных показателей и функциональных асимметрий кровотока в средних мозговых и позвоночных артериях. Гиперреактивность на функциональный метабо-лический тест и гиперкапническую нагрузку характерна для пациентов с ГБН и отражает напряжение метаболи-ческого контура регуляции мозгового кровотока. У боль-шинства пациентов с ГБН выявляется гипореактивность на гипервентиляционную нагрузку, отражающая истощение резерва вазоконстрикции. Церебральная венозная ди-сгемия у пациентов с ГБН проявляется в виде усиления оттока по прямому синусу и базальным венам Розенталя, а также гиперреактивностью на орто- и антиортоста-тическую нагрузки, связанную с нарушением нейроген-ного звена регуляции церебрального кровотока. 
Ключевые слова: транскраниальная допплерография, церебральная гемодинамика, цереброваскулярная реактивность, головная боль напряжения.

повний текст

_________________________________________

Шпак С.О., Богданов І.О., Вальчишин С.В.
Оцінка анатомічної будови придаткових пазух носа та носової порожнини за допомогою конусно-променевої комп'ютерної томографії
Резюме
. Мета дослідження. Доповнення наявних відомостей сучасної клінічної променевої анатомії структур щелепно-лицьової області за допомогою радіологічного методу конусно-променевої комп'ютерної томографії.
Матеріали та методи. Дослідження були виконані при допомоги конусно-променевого комп'ютерного томографа - "ЕСТ-12" (Vatech, Південна Корея). Розміри ділянки сканування склали 120х90 мм, що дозволило захопити структури краніофаціальної області від альвеолярного гребеня верхньої щелепи до верхньої межі лобних пазух у фронтальній площині і від хрящової частини носової перегородки до ската потиличної кістки в сагітальній площині. Відповідно до стандартного протоколу було досліджено 81 пацієнта: чоловіків - 51 (62,9%), жінок - 30 (37,1%), у віці від 17 до 60 років. Всебічний аналіз і обробка КПКТ-зображень проводилися за допомогою спеціального програмного забезпечення EZ3D 2009. Робота з літературними джерелами, крім традиційного бібліотечного пошуку, включала в себе пошук в спеціалізованих електронних наукових базах: HINARI, PubMed І Google Scholar за запитами: CONE-BEAM COMPUTED TOMOGRAPHY, CBCT, RHINOLOGY, FUNCTIONAL ENDOSCOP-IC SINUS SURGERY, FESS. Статистична обробка отриманих даних проводилася за допомогою пакету програм Медстат (Лях Ю.Є., Гур'янов В.Г., 2004).
Висновки. Варіабельність будови та топографії структур краніофаціальної області є досить складної для вивчення та аналізу розділів сучасної радіологічної науки. Оптимальним променевим методом дослідження, який дозволяє візуалізувати і класифікувати більшість варіантів будови і топографії внутрішньоносових структур та придаткових пазух носа, є конусно-променева комп'ютерна томографія. Пре-, інтра- і постопераційний діагностичний супровід лікування пацієнта з діагностованим варіантом будови або топографії внутрішньоносових структур, особливо таким, що впливає на якість життя пацієнта, має бути результатом тісної співпраці лікуючого лікаря і радіолога.
Ключові слова: додаткові пазухи носа, конусно-променева комп'ютерна томографія, крючкоподібний відросток, решітчаста пластинка.

повний текст

_________________________________________________________________________________

Федусенко А.А., Бабкина Т.М., Жайворонок М.Н., Макарова Ж.Н., Федусенко А.А., Панченко А.В.
Лучевая диагностика хронической мезентериальной ишемии. Современное состояние вопроса и роль комплексной УЗД
РЕЗЮМЕ. В статье изложены современные концепции лучевой диагностики хронической мезентериальной ише-мии. Приведены показатели диагностический информа-тивности (чувствительность, специфичность) различных диагностических модальностей (УЗД, МДКТ, ангиографии) в объективизации абдоминального ишемического син-дрома. Рассмотрена соносемиотика основных причин стенозирования непарных висцеральных ветвей брюшной аорты (ЧС, ВБА, НБА). Оценены роль и место комплексной ультрасонографии в диагностическом алгоритме данной патологии.
Ключевые слова: хроническая мезентериальная ишемия, абдоминальный ишемический синдром, лучевая диагнос-тика, ультрасонография, компьютерная томография, маг-нитно-резонансная томография.

повний текст

________________________________________

Пилюгин Д.А.,  Авдосьев Ю.В.,  Дудниченко А.С.
Ангиография в диагностике опухолевых кровотечений из нижних отделов желудочно-кишечного тракта
РЕЗЮМЕ. Введение. Одной из основных причин кровотечений из нижних отделов желудочно-кишечного тракта (ЖКТ) являются злокачественные опухоли прямой кишки и ректо-сигмоидного отдела толстой кишки. При продолжающемся кровотечении ангиография является наиболее чувствительным методом определения источника кровотечения. Результативность ангиографии колеблется в пределах 67-92%. 
Материалы и методы. В статье приведены результаты обследования 26 больных, которые были госпитализированы по поводу острого кишечного кровотечения (ОКК) из злокачественной опухоли прямой кишки и ректосигмоидного отдела толстой кишки.
Результаты и обсуждение. Всем больным была проведена ангиография с целью визуализации источника кровотечения. Прямыми признаками, свидетельствующими о продолжающемся кровотечении, в артериальной фазе ангиографии чаще всего была экстравазация контрастного вещества – у 20 (77%) больных, в паренхиматозной фазе – интенсивное пропитывание контрастом стенки кишки – у 16 (61%) больных. Гиперваскуляризация сосудистого рисунка была выявлена у 14 (53%) больных, симптом «лужиц» (скопление пятен контрастного вещества в деформированных сосудах опухоли) – у 11 (42%) больных, ускоренный венозный отток – у 6 (23%) больных. Чувствительность ангиографии в определении источника кровотечения находилась на уровне 90%. Следующим этапом было проведение эндоваскулярного вмешательства, направленного на достижение остановки кровотечения, благодаря чему стабильный гемостаз был достигнут в 92% случаев.
Выводы. Использование ангиографии в диагностике кровотечений опухолевого генеза из нижних отделов ЖКТ позволяет существенно ускорить поиск источника кровотечения. Безопасность эндоваскулярных технологий дает возможность активно внедрять этот метод в качестве стандартов диагностики и лечения.

повний текст

______________________________

Новикова М.Н., Шпак С.А., Рудык Д.В.
Значение режима ASQ в ультразвуковой диагностике неалкогольной жировой болезни печени
Резюме. В статье освещены вопросы ультразвуковой диагностики жирового гепатоза, описана эхосемиотика его различных форм. Показаны возможности и значение режима Acoustic Structure Quantification в интерпретации изменений в серошкальном отображении паренхимы печени при диффузной форме жирового гепатоза и в сложных дифференциально-диагностических ситуациях при очаговой форме данного заболевания.
Ключевые слова: ультразвуковая диагностика, жировой гепатоз, режим параметрического отображения (ASQ).

повний текст

___________________________________________________________________________________________

Бабкина Т.М., Танасичук-Гажиева Н.В., Шпак С.А., Новикова М.Н., Носенко Н.Н., Танасичук В.С., Дзыгар А.В.
Cложные случаи дифференциальной диагностики очаговых поражений печени по данным МДКТ
РЕЗЮМЕ.
Несмотря на имеющиеся работы по лучевой диагностике очаговой патологии печени и наличие множества диагностических алгоритмов, выявление дифференциально-диагностических критериев опухолей печени продолжает оставаться важным вопросом для радиологии и гепатологии. Особую сложность вызывают случаи с полиморфными очаговыми изменениями и опухоли с осложнением. Ведь ошибки даже при пункционной биопсии, по данным различных авторов, составляют 8-12%.
Индивидуальный поход к исследованию пациента способствует улучшению качества изображения и позволяет более четко и детально оценить анатомические особенности, перфузию опухолей, сосудистую архитектонику — как анатомическую, так и опухолевую. Комплексное обследование (УЗИ и МДКТ), двойной анализ КТ-исследования, привлечение к консилиуму врачей смежных специальностей (интервенционных хирургов, гепатологов, онкологов, абдоминальных хирургов) значительно повышает достоверность предположительного диагноза, максимально приближая его к окончательному.
Ключевые слова: печень, очаговые поражения печени, МДКТ, повышение дифференциальной диагностики.

повний текст

________________________________________

Білоненко Г.А., Аксьонов О.О., Аксьонова О.Г.
Внутрішньопротокові новоутворення грудної залози: рентгенівська галактодуктографія чи ендоскопічна мамодуктоскопія?
РЕЗЮМЕ
. У 198 хворих на внутрішньопротокові новоутво-рення грудної залози проведено порівняльний аналіз результатів рентгенівської контрастної галактодуктографії (n=86) та ендоскопічної мамодуктоскопії (n=112).
Встановлено, що точність ендоскопії складає 80,2%, а дуктографії – 58,8%. Обидві методики характеризуються низькою специфічністю (25,8 і 47,4% відповідно). Виявлено, що 80,0% псевдопозитивних результатів ендоскопічної мамодуктоскопії зумовлені периферійним розташуванням патологічних осередків.
Окреслено перспективні напрямки поліпшення діагнос-тики внутрішньопротокових новоутворень грудної залози шляхом комбінованого застосування рентгенівських та ендоскопічних методик.
Ключові слова: грудна залоза, внутрішьнопротокові новоутворення, рентгенівська контрастна галактодуктография

повний текст

_______________________________________

Кориченский А.Н., Бабкина Т.М., Медведев В.Е.
Значение контролируемой прекомпрессии при определении жесткости жировой ткани молочных желез
Резюме. При эластографии молочных желез жировая ткань является референтной для оценки относительной жесткости фиброзно-железистой ткани, доброкачес-твенных и злокачественных очаговых образований. Пре-компрессия является фактором, изменяющим механи-ческие свойства тканей. Субъективность определения величины прекомпрессии ведет к ложноположительным и ложноотрицательным диагностическим результатам. В статье предложена методика контролируемой преком-прессии жировой ткани с помощью сдвиговолновой эластометрии.
Ключевые слова: молочная железа, сдвиговолновая эластография, прекомпрессия.

повний текст

________________________________

Шармазанова О.П., Агій В.І.
Приховані переломи надп’ятково-гомілкового суглоба у дітей за рентгенологічними даними
Резюме. У статті на основі ретроспективного дослідження 607 дітей після гострої травми надп’ятково-гомілкового суглоба подані частота та види переломів велико-гомілкової та малогомілкової кісток у дистальних відділах, які було діагностовано у 256 дітей. Приховані переломи визначено у 31 (12,2%) пацієнта. Найбільше число пер-винних помилкових діагнозів пов’язане з переломами латеральної кісточки малогомілкової кістки – 74,2% (23 пацієнти) і лише 25,8% (8 пацієнтів) стосувалося ме-таепіфіза великогомілкової кістки. Причинами пропуску таких переломів були невеликі зміщення, які визначались лише в одній проекції, частіше бічній (78,2%). На основі проведеного дослідження та даних літератури визначено, що значна частина переломів на стандартних рентгено-грамах у дітей із гострими травмами щиколотки і клінічною підозрою на перелом може бути пропущена. Для більш точної діагностики прихованих переломів у дітей потрібно використовувати цифрову рентгенографію з її можли-востями корекції рентгенограм або відстрочені рент-генограми, які виконуються через тиждень після отримання травми.
Ключові слова: надп’ятково-гомілковий суглоб, зони росту, діти.

повний текст

______________________________________________________________

Хмызов С.А., Шармазанова Е.П., Лысенко Н.С., Ершов Д.В., Скорик И.А.
Рентгенологическая оценка развития Tibia Vara при временном одностороннем блокировании ростковой зоны стандартной и блокируемой пластиной (экспериментальное исследование)
РЕЗЮМЕ. Мета роботи: провести порівняльну рентгенологічну оцінку розвитку варусної деформації великогомілкової кістки (ВГК) при тимчасовому однобічному блокуванні (ТОБ) проксимальної частини росткової зони стандартною та блокуючою пластинами.
Матеріали та методи: Експериментальне дослідження проведено на 10 білих кролях. Кожній тварині на одній із кінцівок проведено ТОБ проксимальної росткової зони ВГК блокуючою пластиною, а на іншій кінцівці — стандартною пластиною. Протягом 7 тижнів проводилось щотижневе рентгенологічне обстеження та вимірювання кутів проксимального відділу ВГК.
Результати. Виявлені більш ранні статистично значущі зміни кутів проксимального відділу ВГК (MPTA, MSA) при використанні блокуючої пластини. Кути відхилення гвинтів (PSA, DSA) статистично значуще збільшилися при використанні стандартної пластини.
Висновки. Використання блокованих пластин веде до більш швидкого формування кутової деформації довгих кісток у найближчому післяопераційному періоді.
Ключові слова: tibia vara, геміепіфізеодез, 8-plate, блокована пластина, експериментальне дослідження.

повний текст

_______________________________________________

Белозор Н.В.
Острые лучевые пульмониты при разных методиках лучевой терапии у больных немелкоклеточным раком легкого
РЕЗЮМЕ. Целью исследования стало изучение острой лучевой реакции ткани легкого в зависимости от клинических характеристик при разных технологиях радиотерапии немелкоклеточного рака легкого (НМРЛ). Пред-ставлен сравнительный анализ лучевых пульмонитов при различных режимах фракционирования дозы с применением конвенциональной и конформной методик облучения 118 больных НМРЛ III стадии. Конформная лучевая терапия на линейном ускорителе позволяет снизить частоту (в 1,7 раза) и степень тяжести лучевой реакции легочной ткани. Режим ускоренного гиперфракционирования с эскалацией дозы с модификацией этопозидом не вызывает статистически значимых отличий в частоте лучевых пульмонитов независимо от технологии планирования лучевой терапии: конвенциональной или конформной. Частота лучевых пульмонитов возрастает при НМРЛ IIIB стадии, при общем состоянии пациента по шкале Карновского менее 70 баллов, при сопутствующей хронической патологии легочной системы. 
Ключевые слова: немелкоклеточный рак легкого, лучевая терапия, режимы ускоренного гиперфракционирования, лучевой пульмонит.

повний текст

__________________________________________________

Бабкина Т.М., Новиков Н.Е.
Современные методики количественной оценки данных позитронно-эмиссионной томографии в онкологической практике
РЕЗЮМЕ. Позитронно-емісійна томографія відіграє важ-ливу роль в онкологічній практиці, дозволяє отримувати значний масив даних, які мають діагностичне и прог-ностичне значення. У представленому огляді літератури наведені сучасні методики кількісної оцінки цих даних, надані переваги та недоліки різноманітних підходів до розрахунків та інтерпретації кількісних показників, розглянуті проблеми та актуальні на сьогодні питання, які стоять на шляху розвитку об’єктивізації та стандартизації кількісної інтерпретації даних ПЕТ-КТ. Наведені приклади клінічного застосування таких даних та їх роль у веденні пацієнтів із різноманітною онкологічною патологією.
Ключові слова: позитронно-емісійна томографія, кількісна оцінка даних

повний текст

__________________________________________________

Бакай О.О., Головко Т.С.
Можливості доплерографії та еластографії для діагностики раку шийки матки
Резюме.
Метою роботи було дослідження можливості доплерографії та еластографії для діагностики раку шийки матки. Було обстежено за допомогою доплерографії та еластографії 120 пацієнток із раком шийки матки стадії 0-IV. Результати дослідження продемонстрували, що доплеро-графія дає можливість диференціювати новоутворення від незміненої строми шийки матки, оцінювати індивідуальні параметри пухлини і ступінь поширення її в навколишні. Еластографія була корисною для дослідження шийки матки у нормі та при раку і підвищувала інформативність оцінки ступеня поширеності пухлинного процесу (при виявленні інвазії пухлини в параметрій чутливість зросла з 79,3 до 91,3%, специфічність — з 90,3 до 95,1%, точність — з 85,0 до 93,3%; на піхву — з 77,2 до 82,1%, з 84,1 до 87,5%, з 80,8 до 87,5% відповідно; на тіло матки — з 85,7 до 93,4%, з 86,0 до 93,1%, з 85,8 до 92,5% відповідно).
Ключові слова: ультразвукова діагностика, доплерографія, еластографія, рак шийки матки

повний текст 

____________________________________________________

Черняева Ю.В.
Объемные образования малого таза солидной и смешанной структуры у беременных по данным ультразвукового исследования
Резюме. Наличие объемной патологии малого таза осложняет течение беременности, влияет на акушерскую тактику, методы родоразрешения, перинатальные исходы.
Цель работы – оценить нозологическую структуру объемных образований малого таза солидного и смешанного строения у беременных по данным ультразвукового исследования.
Объект и методы. Изучаемую группу составили 34 беременные. УЗИ выполнено на сканерах EnVisor C и Phillips HD11 с датчиками конвексным мультичастотным 2,0-5,0 МГц и вагинальным 4,0-8,0 МГц в В-режиме, режимах цветового и энергетического допплеровского картирования и импульсной допплерометрии. 
Результаты. Наиболее частой очаговой патологией малого таза у беременных являются миомы матки (67,6%), в т.ч. множественные (55,9%), с эхопризнаками кальциноза (11,8%), деструктивных изменений (17,6%), ишемического некроза (11,8%). В 8,8% случаев выявлена односторонняя тазовая дистопия почки нормальной эхоструктуры, в 11,8% – доброкачественные тератомы, в 3,0% – мезенхимома, в 8,8% – измененный аппендикс. 
Выводы. Установлено, что плановое и ургентное ультразвуковое исследование у беременных позволяет выявить образования малого таза, провести дифференциальную диагностику, выбрать оптимальную тактику ведения беременности, методов и сроков лечения, способов родоразрешения. УЗИ органов малого таза у беременных затруднено в связи с ограничением визуализации растущей маткой и смещением анатомических ориентиров. Выявлено, что среди объемных образований малого таза преобладают миомы матки, из экстрагенитальной объемной патологии – острый аппендицит. 
Ключевые слова: беременность, образования малого таза, ультразвуковое исследование, допплерография.

повний текст

____________________________________________

Бабкина Т.М.,  Волик Н.К.
Функциональная система «мать-плацента-плод»: регрессионный анализ реципрокности на основе допплерографических показателей
Резюме. Мета статті — продемонструвати інформативність кореляційно-регресійного аналізу реципрокності в рамках функціональної системи "мати-плацента-плід" (ФС МПП) на основі кількісних допплерографічних показників.
Матеріал і методи дослідження. У роботі викокористовувались бази даних ультразвукового дослідження 673 вагітних на основі табличного процесора Microsoft Office Excel.
Результати. Досліджено показники судин плода як функції домінантною маткової артерії
Висновки. При побудові регресійних моделей найбільш значущою виявилася поліноміальна другого ступеня з високим критерієм точності апроксимації. Нормальний розвиток плода забезпечується високою організованістю функціонуванням інтегративних зв'язків на рівні домінантної і субдоминантної (резервної) артерій. Реципрокность їх відносин стійко стабільна протягом всієї вагітності при її нормальному перебігу. Основою надійності ФС МПП є стабільність маткового кровотоку.
Ключові слова: функціональна система мати-плацента-плід, допплерографічні показники

повний текст

______________________________________________

Османов Р.Р.
Оптимизация ультразвуковой диагностики гемодинамических вариантов варикозной болезни нижних конечностей
РЕЗЮМЕ.
Целью работы явилась оптимизация ультразву-ковой диагностики гемодинамических вариантов вари-козной болезни нижних конечностей путем разработки дополнительных диагностических приемов.
Проведено ультразвуковое дуплексное ангиоскани-рование 436 конечностей по стандартизированному алгоритму, включающему определение источника реф-люкса, рефлюксного пути и точки возврата. Описаны варианты гемодинамических портретов варикозной бо-лезни нижних конечностей. Установлено, что исследо-вание ретроградного венозного круга, характери-зующего первичную варикозную болезнь, может быть по-ложено в основу выбора оптимальной лечебной тактики, сочетающей максимальную эффективность с минималь-ной травматичностью и сохранением состоятельных венозных сегментов. В 11,0±1,5% случая традиционного ультразвукового дуплексного ангиосканирования было недостаточно для получения достоверной информации о компонентах ретроградного венозного круга, требуемой для выбора оптимальной хирургической тактики и объема лечения, в связи с чем использован дополнительный диагности-ческий прием – формирование гидромуфты из анестетика вокруг притока – проводника рефлюкса. В 8,5±1,3% из этих случаев была получена информация, принципиально влияющая на выбор хирургической тактики. Использо-вание предложенных методов оптимизации ультразву-кового дуплексного ангиосканирования, достоверно (p<0,001) повышающих его информативность, может служить основой повышения эффективности хирурги-ческого (в т.ч. миниинвазивного) лечения больных ва-рикозной болезнью нижних конечностей.

повний текст

_______________________________________

Миронова Ю.А.,  Чукреева Л.Н., Филиппов А.В.
Синдром запирательного нерва, обусловленный аневризмой левой общей подвздошной вены (клиническое наблюдение)
Резюме. Представлено редкое клиническое наблюдение: аневризма общей подвздошной вены – причины синдрома запирательного нерва у женщины 64 лет. 
Ключевые слова: венозная аневризма, синдром запирательного нерва, компьютерная томография.

повний текст

____________________________________________

Грязов А.Б.
Радиохирургическое лечение метастазов в головной мозг меланомы кожи с использованием радиосенсибилизаторов
РЕЗЮМЕ. Мета – у зв’язку з радіорезистентністю метастатичних пухлин меланоми шкіри в головний мозок підвищити ефективність радіохірургічного лікування шляхом проведення радіосенсибілізації пухлин. Проведено радіохірургічне лікування 48 хворих з метастазами меланоми шкіри в головний мозок. 34 пацієнтам радіхіругія виконувалась із попередньою радіосенсибілізацією пухлин метронідазолом і німоразолом. У 14 пацієнтів радіохірургічне лікування здійснювали без радіосенсибілізації пухлин (контрольна група). Залежно від розмірів пухлин і кількості вогнищ стереотаксична радіохірургія проводилась за одну чи кілька фракцій у сумарних дозах від 12 до 40 Гр. В досліджуваній групі хворих рання відповідь пухлини на лікування отримана у 23 (67,6%) пацієнтів. У контрольній групі – жодного відпадку. Локальний контроль росту пухлини протягом 6 і 12 місяців у хворих досліджуваної групи констатовано відповідно у 31 (91,2%) і 28 (82,4%) хворих. У контрольній групі цей показник відмічено у 12 (85,7%) і у 9 (64,2%) пацієнтів, а середня виживаність хворих в цих групах склала 12 і 8 місяців відповідно.
Ключові слова: головний мозок, метастази меланоми, радіохірургія, радіосенсибілізація.

повний текст