Випуск №2 2016

ЗМІСТ 

Омельченко А.Н., Рожкова З.З., Мироняк Л. А., Макарчук Н.Е., Рогожин В.А.
Особенности картирования двигательной коры головного мозга при остром инсульте методом функциональной МРТ
РЕЗЮМЕ.
Работа посвящена изучению активации головного мозга при выполнении здоровыми людьми и пациентами с острым нарушением мозгового кровообращения (ОНМК) двигательных заданий методом функциональной МРТ (фМРТ). Полученные данные способствуют пониманию особенностей картирования двигательной нервной сети головного мозга в норме и при ОНМК. Показано, что метод фМРТ позволяет проводить картирование основных двигательных центров головного мозга при ОНМК. Обнаружены пластические изменения в двигательной нервной сети головного мозга при различных формах ОНМК. По результатам анализа данных фМРТ была выявлена активация прилежащих к очагам ишемии (с ограниченной диффузией протонов воды) участков головного мозга.
Цель работы – проанализировать особенности гемодинамического фМРТ-ответа у здоровых волонтеров и пациентов с острым нарушением мозгового кровообращения (ОНМК) при выполнении движений для оценки возможностей фМРТ-картирования двигательной коры при острой ишемии головного мозга.
Материалы и методы. Для определения участков головного мозга, подвергшихся ишемии, было проведено рутинное МРТ-исследование. Локализация очагов ишемии определялась по диффузионно-взвешенным МРТ-изображениям. Для оценки особенностей картирования двигательной коры при ишемии головного мозга методом фМРТ были исследованы четыре группы волонтеров: группа 1 состояла из 18 человек без признаков неврологических расстройств; группа 2 — из 3 пациентов с ОНМК, у которых очаг ишемии был расположен в области центральной борозды левого полушария; группа 3 — из 3 пациентов с ОНМК, у которых очаг ишемии был расположен в белом веществе левого полушария; группа 4 — из 3 пациентов с ОНМК, у которых очаг ишемии был расположен в правом полушарии мозжечка. Во время фМРТ-исследования пациенты выполняли движения правой рукой. Анализ данных фМРТ был проведен методом общего линейного моделирования с помощью программного обеспечения FSL.
Результаты и обсуждение. Данные фМРТ свидетельствуют о наличии характерного для всех обследованных групп рисунка активации головного мозга. Зоны активации были расположены в первичной области контралатеральной сенсомоторной коры, дополнительной моторной области премоторной коры, мозжечке. Дополнительные участки активации у пациентов с ОНМК были расположены в ипсилатеральной первичной сенсомоторной области, лобно-теменной и премоторной коре, мозжечке – билатерально, а также субталамических ядрах. Во всех обследованных группах пациентов с ОНМК наблюдались зоны активации, прилежащие к гиперинтенсивным на ДВИ очагам. Но в точках наивысшей интенсивности ДВИ МР-сигнала фМРТ-активации обнаружено не было. Была выявлена корреляция максимального изменения амплитуды BOLD сигнала и общего объема активации головного мозга во всех группах. 
Выводы. Было показано, что метод фМРТ позволяет визуализировать основные зоны церебрального двигательного контроля при их поражении вследствие ОНМК. Обнаружено, что церебральный контроль выполнения движения при ОНМК требует вовлечения дополнительных участков коры и подкорки. Продемонстрировано, что при ОНМК зоны фМРТ-активации могут наблюдаться вблизи гиперинтенсивных на ДВИ очагов.
Ключевые слова: головной мозг, острое нарушение мозгового кровообращения (ОНМК), функциональная МРТ (фМРТ), двигательная зона коры.

повний текст

___________________________________________________

Підгайна Л.В., Ревенко К.А., Руденко Н.М.
Ехокардіографічна оцінка хронічної ішемічної мі тральної регургітації
Резюме. Метою роботи є визначення за допомогою ехокардіографії вираженості ІМР у пацієнтів з ІХС та ішемічною ІМР до та після аорто-коронарного шунтування в поєднанні з шовною мітральною анулопластикою чи мітральною анулопластикою кільцем для розширення показань до проведення хірургічних втручань на мітральному клапані у таких хворих.
Матеріали та методи. У дослідження було включено 72 послідовних пацієнти з АКШ та анулопластикою МК (шовною або кільцем). Середній вік пацієнтів становив 62,6±7,4 року. Середній період спостереження — 15±5,7 місяця. За допомогою ехокардіографії в передопераційний та післяопераційний періоди оцінювались ступінь вираженості ІМР, КДР ЛШ, ФВ та параметри деформації МК: площа палатки та відстань коаптації. 
Отримані результати. У пацієнтів з ІХС та помірною чи вираженою ІМР після АКШ та анулопластики МК (шовної або кільцем) вірогідно зросла фракція викиду (p<0,05). Покращились такі ехокардіографічні параметри, як кінцево-діастолічний розмір ЛШ, відстань коаптації, площа палатки, проте відмінність між доопераційними та післяопераційними величинами є статистично невірогідною (р>0,05). Статистично незначущою виявилась різниця між позитивними результатами шовної пластики МК та пластики МК кільцем. Необхідно триваліше спостереження за такими хворими з метою визначення переваг одного виду анулопластики над іншим та причин виникнення рецидиву ІМР. 
Ключові слова: ішемічна хвороба серця, ішемічна мітральна регургітація, ехокардіографічні параметри, аорто-коронарне шунтування, пластика мітрального клапана.

повний текст

___________________________________________________

Климишин Ю.І.,  Руденко Н.М.,  Лебідь І.Г., Ханенова В.А., Романюк О.М.
Діагностичні можливості оцінки функції правого шлуночка доплерографічним методом у пацієнтів після операції Росса
РЕЗЮМЕ. Метою роботи є проведення кількісної оцінки систолічної та діастолічної функції правого шлуночка після операції Росса при різному ступені дисфункції кондуїту легеневої артеріїза допомогою комплексної ехокардіографії (Ехо-КГ).
Матеріал і методи. Обстежено 115 пацієнтів після операції Росса. Всім пацієнтам проведено комплексне Ехо-КГ обстеження з використанням запропонованого нами способу оцінки функції правого шлуночка. Пацієнти були розподілені на три групи за ступенем вираженості стенозу кондуїту: група І (n=53) — пацієнти з невеликим стенозом кондуїту, градієнт тиску на кондуїті ЛА становив від 15 до 34 мм. рт. ст; група ІІ (n=47) – помірний стеноз кондуїту ЛА з градієнтом тиску від 35 до 64 мм. рт. ст; група ІІІ (n=15) — з вираженим стенозом кондуїту, градієнт тиску становив від 65 до 90 мм. рт. ст та контрольна група — IV (n=15).
Результати. У всіх пацієнтів було оцінено систолічну та діастолічну функцію правого шлуночка та визначено, що у ІІ групі відмічалось вірогідне зниження показників систолічної функції правого шлуночка (ФЗП=49,7±1,5%, TAPSE=17,9±0,5 см,Tei index=0,54±0,01) порівняно з IV групою (ФЗП=54,8±1,5%, TAPSE=20,0±0,1 см, Tei index=0,4±0,07) (p<0,05). Вірогідне зниження показників систолічної функції правого шлуночка також було виявлено при порівнянні ІІІ групи (S=10,4±0,5 см/с, ФЗП=43,2±1,9%, TAPSE=15,8±0,9 см, Tei index=0,61±0,03) з контрольною ІV (S=12,0±0,5 см/с, ФЗП=54,8±1,5%, TAPSE=20,0±0,1 см, Tei index=0,4±0,07) (p<0,05), розладів діастолічної функції при цьому не відмічали. 
Висновки. Комплексна Ехо-КГ запропонованим нами методом (тканинна доплерографія, метод виміру TAPSE) дозволяє неінвазивно та досить точно оцінити структуру, систолічну та діастолічну функцію правого шлуночка після операції Росса. 
Ключові слова: операція Росса, аутографт, кондуїт, тканинна імпульсна доплерографія.

повний текст

______________________________________________________________

Рудик Д.В.1, Тутченко М.І.1, Бабкіна Т.М.2, Новікова М.М.2, Зантарая Т.М.
Можливості ультразвукового дослідження в діагностиці гострої тонкокишкової непрохідності
РЕЗЮМЕ. Необхідність ранньої діагностики гострої кишкової непрохідності (ГКН) залишається однією з актуальніших проблем сучасної хірургії, адже обрання правильного діагностично-лікувального алгоритму покращує прогноз та результати лікування. Тривалий час провідним методом діагностики цього захворювання залишався рентгенологічний метод, тоді як ультразвукове дослідження  часто недооцінювалось у зв’язку з наявністю повітря в кишківнику, що унеможливлює його адекватну візуалізацію. Але останнім часом завдяки новітнім технологіям  ехографія стала доступним методом дослідження для хворих із ГКН. Неінвазивність та інформативність методу  дозволяє використовувати його необмежену кількість разів навіть у найважчої категорії пацієнтів та у більшості випадків відносно рано запідозрити, виявити ознаки ГКН та визначити рівень кишкової обструкції, а іноді встановити етіологію захворювання, що робить його одним із провідних методів дослідження ГКН із діагностичною точністю 95,7%.

повний текст

____________________________________________________________

Решетняк О.М.
Ультразвуковая диагностика при осложненных формах варикозной болезни нижних конечностей
Резюме.
Ультразвуковой (УЗ) метод остается методом выбора в диагностике патологии вен нижних конечностей, однако вопрос точности УЗ-диагностики патологии проксимального и дистального венозного русла остается открытым. Цель работы: повышение эффективности ультразвукового исследования у пациентов с осложненными формами варикозной болезни нижних конечностей. Изучены результаты диагностики и лечения 43 пациентов с варикозной болезнью нижних конечностей, осложненной трофическими расстройствами голеней и острым варикотромбофлебитом. Данные ультразвукового исследования о наличии и локализации венозного рефлюкса у больных с варикозной болезнью позволяют установить патогенетически обоснованные показания для определения объема оперативного вмешательства. Наличие эмбологенных флотирующих тромбов требует ургентной оперативной коррекции венозного кровотока с целью предотвращения венозного тромбоэмболизма. Установлено, что у пациентов с выраженными трофическими нарушениями в зоне проекции перфорантных вен, липодерматосклерозом голеней методика ультразвуковой диагностики не позволяет лоцировать тромботические массы в перфорантных венах у 16,3% больных. 
Ключевые слова: ультразвуковая диагностика, варикозная болезнь, тромбофлебит.

повний текст

_____________________________________________________________

Мацькевич В.М., Дудій П.Ф., Рижик В.М., Соколовський І. М., Рабій С.А.
МДКТ у визначенні змін мінеральної щільності кісткової тканини при хронічній артеріальній недостатності нижніх кінцівок
Резюме
. Цукровий діабет 2-го типу (ЦД) та облітеруючий атеросклероз (ОА) є розповсюдженими захворюваннями з тенденцією до зростання серед популяції. Обидва захворювання призводять до інвалідизації та потребують детального вивчення стану уражених тканин для оптимального вибору лікування, максимально органозберігаючого для пацієнта. У нашому дослідженні метою було встановити зв’язок між ступенем хронічної артеріальної недостатності та станом кісткової тканини нижніх кінцівок при даних захворюваннях за допомогою мультидетекторної комп’ютерної томографії. Обстежено 80 пацієнтів (чоловіки) з хронічними облітеруючими захворюваннями нижніх кінцівок, які поділені на 2 групи згідно з етіологічним чинником, а надалі були розділені на 4 підгрупи по 10 осіб щодо стадії хронічної артеріальної непрохідності нижніх кінцівок (ХАННК) згідно з класифікацією за Фонтейном — Покровським. При визначенні мінеральної щільності кісткової тканини користувались відносними величинами — одиницями Хаунсфілда (HU) та переведенням їх у г/см-3. У результаті виявлено зниження мінеральної щільності кісткової тканини у ІІІ і ІV стадіях при облітеруючому атеросклерозі та незначне її зниження при ІІІ стадії у випадку цукрового діабету 2-го типу. При ІV стадії в обстежуваних пацієнтів із цукровим діабетом відзначається різке зниження мінеральної щільності кісткової тканини.
Ключові слова: мінеральна щільність кісткової тканини, цукровий діабет, облітеруючий атеросклероз.

повний текст

_________________________________________________________

Одарченко С.П., Серьогіна Н.М., Кухар А.Ф., Оніцева Т.В.,
Воробйов А.П., Гуменюк М.Б., Гуменюк К.В., Зінвалюк О.В., Синчук Д.С
Можливості томотерапії в лікуванні онкологічних захворювань.Перший клінічній досвід
РЕЗЮМЕ.
У статті представлений перший досвід роботи Українського центру томотерапії, який створений у рамках державно-приватного партнерства в місті Кіровограді. Центр використовує у своїй роботі найсучасніші підходи радіотерапії в лікуванні онкологічних хворих, а саме метод високоточної променевої терапії без ураження оточуючих тканин – томотерапії. З червня по грудень 2015 року в центрі проліковано 128 па-цієнтів із різними локалізаціями злоякісних пухлин. Після проведеного лікування в усіх пацієнтів спостерігалась часткова резорбція таргетних вогнищ, були відсутні або мінімізовані ранні післяпроменеві реакції. TomoTherapy (Томотерапія) зі своїми можливостями — принципово новий та ефективний метод лікування онкологічних захворювань усіх локалізацій.
Ключові слова: томотерапія, радіотерапія, злоякісні новоутворення, лікування.

повний текст

__________________________________________________________

Сакало А.В., Щербіна О.В., Сакало В.С., Яковлєв П.Г.
Променева терапія в лікуванні семіноми яєчка IIА-IIВ стадій
РЕЗЮМЕ. Згідно із сучасними поглядами, використання променевої терапії позиціонується як лікування першої лінії для семіномних пухлин яєчка в стадіях ІІА і ІІВ. У І стадії захворювання з метою проведення ад'ювантної терапії опромінення не рекомендується. У дисемінованих стадіях результати виживаності при використанні хіміотерапії кращі, ніж при застосуванні променевої терапії.
Розглянуто результати променевої терапії у 37 хворих у стадіях ІІА і ІІВ на семіному на лінійному прискорювачі в сумарних дозах 30 і 36 Гр.
Як прогностичні критерії розглянуті: розмір первинної пухлини, стадія захворювання, рівень маркерів до початку лікування, деякі патоморфологічні характеристики первинної пухлини. При використанні променевої терапії (у комбінації з хіміотерапевтичним лікуванням при прогресуванні) рівень 3-річної безрецидивної, канцерспецифічної і загальної виживаності становить 86,5, 100 і 97,3% відповідно. Імовірність прогресування в стадії ІІВ вища, ніж у стадії ІІА. За даними бінарної логістичної регресії не встановлено предикторів, статистично ймовірно пов'язаних з підвищенням рівня прогресування.
Ключові слова: семінома яєчка, променева терапія, поліхіміотерапія, модель прогнозування.

повний текст

__________________________________________________

Арсенідзе Т.О.
Рентгенологічне дослідження формування кісткової тканини при дисплазії кульшового суглоба у дітей грудного віку
РЕЗЮМЕ. Метою дослідження було вивчення рентгенограмометричних показників формування кісткової тканини у дітей грудного віку при консервативному лікуванні дисплазії кульшового суглоба. Для цього було проаналізовано рентгенограми кульшових суглобів 85 дітей (57 дітей — основна група та 28 дітей — група порівняння). Залежно від віку, в якому розпочато лікування ДКС, пацієнти були розділені на 2 підгрупи: 1 підгрупа – лікування розпочато до 3 місяців – 26 (45,6%) дітей; 2 підгрупа – лікування розпочато з 3-6 місяців — 31 (54,4%) дитина. Динамічне спостереження проводилось через 4 та 8 місяців від початку лікування. Було встановлено, що у пацієнтів з ДКС, так само як і у пацієнтів без кісткової патології, формуються елементи кульшового суглоба, але це формування йде з вірогідним відставанням від норми, особливо у дітей, лікування яких розпочалось пізніше. Зменшення КІ стегнових кісток також залежить від строків початку лікування і прогресує швидше у дітей старшого віку. 
Ключові слова: дисплазія кульшового суглоба, рентгенограмометрія, кортикальний індекс, діти.

повний текст

_________________________________________________

Духовская М.А.
Оценка миелинизации головного мозга у детей с помощью магнитно-резонансной томографии (обзор литературы)
РЕЗЮМЕ. В настоящее время все больше возрастает необходимость в неинвазивном бесконтактном получении информации о характере регионарных и очаговых процессов, происходящих в головном мозге ребенка, как на диагностическом этапе, так и в процессе лечения многих заболеваний центральной нервной системы у детей различных возрастных групп. Миелинизация – это процесс увеличения содержания липидов и уменьшения содержания воды в оболочках нервных путей, отражающий степень зрелости церебральных структур. Эффективное обнаружение аномалий миелинизации зависит от метода визуализации и понимания нормального прогрессирования этого процесса в зависимости от возраста. Новые перспективы в оценке миелинизации открывают магнитно-резонансная томография, магнитно-резонансная спектроскопия и функциональная магнитно-резонансная томография. В статье представлены основные МР-паттерны нормальной миелинизации для каждого метода в разные возрастные периоды и существующие способы ее оценки.
Ключевые слова: миелинизация, магнитно-резонансная томография, магнитно-резонансная спектроскопия, функциональная магнитно-резонансная томография.

повний текст

_______________________________________________________________

Асламова Л.І., Мірошниченко Н.С., Хобта Ю.В., Куліч Є.В., Меленевська Н.В.
Визначення умов рівності коефіцієнтів пропускання, розрахованих за вимірами дозиметра та яскравості зображення, для представлення конусно-променевих томографічних зображень в анатомічних кольорах
РЕЗЮМЕ. У статті розглянуто питання отримання умов відповідності коефіцієнтів пропускання, розрахованих за вимірами дозиметром та яскравістю елементів зображення, для представлення конусно-променевих томографічних зображень в анатомічних кольорах.
Експериментально виявлено, що без введення додаткових алюмінієвих фільтрів коефіцієнти пропускання, розраховані на основі яскравості зображень та доз, відрізняються на 20 ... 30%, що є неприпустимим і призводить до неправильного колірного кодування зображення. 
Корекція коефіцієнтів пропускання може бути здійснена як за допомогою коригувальних коефіцієнтів, так і апаратними засобами. Проте, застосування додаткого алюмінієвого фільтра є більш зручним у практичній діяльності та відкидає необхідність коригування коефіцієнтів пропускання. 
Дослідження показали, що при введенні додаткового алюмінієвого фільтра товщиною 4 мм розбіжність коефіцієнтів пропускання, розрахованих за яскравістю зображення, і за дозами, не перевищує 5%, що є прийнятним для медичної практики. Таким чином, отримані умови відповідності коефіцієнтів пропускання, розрахованих за вимірами дозиметром та яскравістю елементів зображення є дуже важливим етапом у вирішенні задачі представлення конусно-променевих томографічних зображень в анатомічних кольорах.