Випуск №2 2017

ЗМІСТ 

Гарматіна О. Ю., Робак О. П., Мороз В. В.
ПОКАЗНИКИ ЦЕРЕБРАЛЬНОЇ ПЕРФУЗІЇ В ПАЦІЄНТІВ ІЗ ХРОНІЧНОЮ ІШЕМІЄЮ ГОЛОВНОГО МОЗКУ ЗА УМОВ ЕКСТРАІНТРАКРАНІАЛЬНОЇ МІКРОСУДИННОЇ РЕВАСКУЛЯРИЗАЦІЇ
{Parameters of cerebral perfusion in patients with chronic cerebral ischemia on condition extra-intracranial microvascular revascularization} 5-8

РЕЗЮМЕ. Мета дослідження полягала в оцінці змін церебральної гемодинаміки до та після створення екстраінтракраніального мікросудинного анастомозу (ЕІКМА) при оклюзійно-стенотичній патології (ОСП) брахіоцефальних артерій (БЦА) за допомогою перфузійної мультиспіральної комп'ютерної томографії (ПСМКТ). Проведено аналіз результатів хірургічної реваскуляризації у 9 пацієнтів з ОСП БЦА до та після накладання ЕІКМА за результатами нейропсихологічного тестування та інструментальних досліджень. Статистичний аналіз встановив та вірогідно підтвердив ефективність ЕІКМА за даними анамнезу та результатами церебральної перфузії. Таким чином, показана висока інформативність ПМСКТ в оцінці змін церебральної гемодинаміки до та після проведення ЕІМА при ОСП БЦА.
Ключові слова: перфузійна комп’ютерна томографія, стеноз/оклюзія БЦА, церебральна реваскуляризація.

повний текст

_________________________________________

Омельченко А. Н., Макарчук Н. Е., Мироняк Л. А.
ПОВЫШЕННАЯ ФУНКЦИОНАЛЬНАЯ СВЯЗАННОСТЬ УЧАСТКОВ ВИСОЧНОЙ ДОЛИ КАК МРТ-МАРКЕР ЭПИЛЕПТОГЕННОЙ НЕРВНОЙ СЕТИ ПРИ ВИСОЧНОЙ ЭПИЛЕПСИИ: ФУНКЦИОНАЛЬНОЕ МРТ-ИССЛЕДОВАНИЕ
{Increased functional connectivity of the temporal lobe regions, as an MRI-marker of the epileptogenic neural network in the temporal lobe epilepsy: functional MRI examination} 9-14

РЕЗЮМЕ. Работа посвящена изучению взаимодействия нервных сетей головного мозга при височной эпилепсии в состоянии покоя и при выполнении движений методом функциональной МРТ. Анализ полученных данных свидетельствует о функционировании интактной соматосенсомоторной нервной сети. Показано, что, используя метод анализа независимых компонент для данных, полученных с помощью функциональной МРТ, возможно выявить потенциально эпилептогенную нейронную сеть в виде повышенной функциональной связанности участков височных долей и гиппокампа.
Ключевые слова: эпилепсия, функциональная МРТ (фМРТ), двигательная зона коры, головной мозг.

повний текст

_________________________________________

Талько М. О., Синєпупова Н. А., Синєпупов Д. М.
МОЖЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ЕЛАСТОГРАФІЇ ЗСУВНОХВИЛЬОВОЇ ЕЛАСТОГРАФІЇ В ДИФЕРЕНЦІЙНІЙ ДІАГНОСТИЦІ ПАТОЛОГІЇ ПЕРИФЕРИЧНИХ ЛІМФАТИЧНИХ ВУЗЛІВ
{Possibilities of application of elastography of shear wave in differential diagnostics of the pathology of peripheral lymph nodes} 15-21

РЕЗЮМЕ. Мета дослідження: розглянути можливості застосування зсувнохвильової еластографії (ЗХЕ) як додаткового методу ультразвукового дослідження в диференційній діагностиці патології периферичних лімфатичних вузлів (ЛВ).
Матеріали та методи. Ультразвукове дослідження з використанням ЗХЕ було проведено 28 дітям (пацієнти хірургічного відділення № 2 Київської міської дитячої клінічної лікарні № 1) та 8 дорослим зі збільшенням переферичних ЛВ різної локалізації. Дане обстеження здійснювалося на базі ультразвукового кабінету «Домашній доктор» м. Києва на апараті Ultima PA (Радмір, Україна) лінійним датчиком 3-12 МГц із функцією ЕЗХ. Ураховуючи катамнез, клінічну картину, лабораторні показники та гістологічні дані, було виділено 5 нозоологічних груп: із реактивною гіперплазією ЛВ на тлі гострої вірусної інфекції (в 60% (6) підтвердженої клінічно та імунологічно) — 10 чол., лімфаденітом (ЛА) в стадії серозного запалення — 17 чол., гнійним ЛА — 6 чол., специфічним ЛА (феліноз) — 2 чол. та з метастатичним ураженням ЛВ — 1 пацієнт. При цьому локалізація патологічного процесу відмічалася в ЛВ щелепно-лицевої та ділянки шиї у 22 пац., пахвової – 9 та пахової ділянок — 4 пац., надключичної — 1.
Результати дослідження. При реактивній гіперплазії ЛВ еластичність останніх становила 8,55±0,58 кПа, колірний показник перебував у синьо-голубому діапазоні. Величина вимірів ЗХЕ за наявності гострого ЛА становила 18,68±3,87 кПа, а колірна гама перебувала в жовто-зеленому проміжку. Під час обстеження одного дорослого пацієнта зі збільшеним надключичним ЛВ середній показник еластичності його тканини становив 73,08 кПа, що засвідчує злоякісну природу ураження (підтверджено гістологічно).
Висновки. Використання ультразвукового дослідження з функцією ЗХЕ дозволяє значно покращити його диференційні можливості у діагностиці патології периферичних ЛВ. Отримані результати ЗХЕ ЛВ засвідчують відмінності в показниках еластичності залежно від структурних змін в останніх та природи їх ураження.
Ключові слова: лімфаденопатія, лімфаденіт, ультразвукове дослідження, еластографія

повний текст 

________________________________________

Шаповалова В. В., Шармазанова Е. П., Жедей И.
СОВРЕМЕННЫЕ ВОЗМОЖНОСТИ ЛУЧЕВОЙ ДИАГНОСТИКИ ХРОНИЧЕСКОЙ ОБСТРУКТИВНОЙ БОЛЕЗНИ ЛЕГКИХ (ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ)
{Modern possibilities of the X-ray diagnostics of the Chronic Obstructive Pulmonary Disease (review of literature)} 22-30

РЕЗЮМЕ. Хроническая обструктивная болезнь легких (ХОБЛ) — заболевание, которое характеризуется сочетанием клинических проявлений хронического обструктивного бронхита и эмфиземы, долевое соотношение которых может быть различным (GOLD, 2017). Лучевая диагностика имеет большое значение в клинической оценке больных с обструктивными заболеваниями, в том числе ХОБЛ. В настоящее время применяемые в клинической практике спирометрические исследования являются «золотым стандартом» для
установления диагноза и мониторирования прогрессирования ХОБЛ, однако они не заменяют клиническую оценку тяжести заболевания у конкретного пациента и не способны отразить разностороннюю картину тяжести болезни.
Рентгенография органов грудной клетки (ОГК), являющаяся обязательным исследованием при постановке диагноза ХОБЛ, дает возможность выявить признаки эмфиземы и бронхиальной обструкции лишь на поздних стадиях заболевания, когда выраженные морфологические изменения легочной ткани уже являются необратимыми. В настоящее время KT является одним из ведущих диагностических методов при распознавании морфофункциональных изменений легких при ХОБЛ. В то же время есть определенные методологические сложности при распознавании механизмов и уровня формирования вентиляционных нарушений при ХОБЛ. Именно поэтому внимание клиницистов и лучевых диагностов привлекают рентгенофункциональные методы, а именно денситометрические программы и цветовое картирование плотности легких на различных фазах дыхания, использование которых дает возможность максимально объективно подойти к вопросу стадирования и мониторирования течения заболевания.
Ключевые слова: компьютерная томография, лучевая диагностика, хроническая обструктивная болезнь легких, эмфизема легких.

повний текст

_______________________________________

Аксьонов О. А., Аксьонова О. Г., Білоненко Г. А.
КОМПЛЕКСНА ЕХОГРАФІЧНО-ЕНДОСКОПІЧНА ДІАГНОСТИКА ПАТОЛОГІЧНИХ ВИДІЛЕНЬ ІЗ СОСКА
{The complex echographic-endoscopy diagnostic of the pathological secretions from the nipple} 31-35

РЕЗЮМЕ. Узагальнено результати комплексної ехографічно-ендоскопічної діагностики і хірургічного лікування у 125 жінок із патологічними виділеннями із соска, яким проведено 131 втручання (6 пацієнток із двостороннім процесом). Сформовано 2 групи спостережень. У контрольній групі (n = 71-75 втручань) застосовано рутинні методики ехографії, ендоскопії та передопераційного маркування сецернуючої молочної протоки. В основній групі (n = 53-56 втручань) впроваджено авторський спосіб подвійного маркування внутрішньопротокових новоутворень під візуальним ендоскопічним та ехографічним контролем із встановленням індивідуальних особливостей артеріального кровопостачання ареолярно-соскового комплексу. Встановлено, що запропонований спосіб вигідно відрізняється від традиційних методик і дозволяє підвищити рівень діагностичної ефективності з 68,7 до 98,2%, зменшити кількість травматичних операцій на 59,1%, мінімізувати об'єм видалених тканин з 55,4±4,8 до 33,8±3,9 см3, знизити частоту ускладнень з 6,7 до 1,8%, скоротити терміни госпіталізації на 3 доби.
Ключові слова: грудна залоза, виділення із соска, ехографія, ендоскопія.

повний текст 

_________________________________________

Заможська О. О., Cпузяк Р. М., Шаповалова В. В.
ПРОМЕНЕВА ДІАГНОСТИКА РАКУ ГРУДНОЇ ЗАЛОЗИ В ЖІНОК ІЗ РІЗНОЮ МАМОГРАФІЧНОЮ ЩІЛЬНІСТЮ
{Radiation diagnosis of breast cancer in women with different mammographic density} 36-43

РЕЗЮМЕ. Рак грудної залози в Україні лідирує в структурі онкологічної захворюваності і смертності, його частота за останні 20 років становить 48 і 34% відповідно. Одна із серйозних проблем використання мамографії як методу скринінгу є той факт, що близько 20% пухлин за даним методом не виявляються. До таких новоутворень належать пухлини, які швидко зростають і глибоко розміщені у залозах із високою щільністю.
Мета дослідження. Визначити можливості мамографії в діагностиці раку грудної залози при різній її щільності. 
Матеріали та методи. Представлені результати комплексного променевого дослідження 236 пацієнток із верифікованим діагнозом «рак грудної залози». За результатами комплексного дослідження сформовано три групи пацієнток: І групу (n=196; 83,1%) становили жінки, в яких діагноз РГЗ було встановлено за результатами мамографії; в ІІ групі (n=21; 8,9%) діагноз РГЗ носив гіпотетичний характер, оскільки на мамограмах виявлялися зміни, підозрілі на злоякісний процес; III групу (n=19; 8,0%) становили жінки, в яких РГЗ було діагностовано тільки за результатами ультразвукового та морфологічного дослідження.
Результати. Під час аналізу мамографічної щільності тканини грудних залоз у І групі пацієнток вірогідно переважали типи a та b (38,3 та 43,9 % відповідно) (p<0,01), в ІІ групі вірогідно переважали типи c та d (відповідно 52,3 та 38,1%) (p<0,001), в III — визначалися лише типи c та d, але вірогідно переважав тип d (p<0,001) (відповідно 31,6 та 68,4%). У найбільшій кількості випадків (85,6%) пухлина визначалася як об'ємний утвір високої щільності (р<0,001): у жінок I групи — в 91,8% випадків, II групи - у 80,9%, у III групі об'ємний утвір на мамограмах не візуалізувався. Особливостей форм вузлових утворів залежно від МЩЗ виявлено не було. Мікрокальцинати характеризувалися згрупованим розташуванням у 31,5% пацієнток. У 19,0% жінок ІІ групи мікрокальцинати були єдиною ознакою злоякісного процесу за відсутності об'ємних утворів. У пацієнток III групи на тлі щільної залози мікрокальцинати не визначалися.
Висновки. Мамографія є основним методом у виявленні найбільш інформативних ознак, що характеризують наявність злоякісних новоутворень грудної залози, однак підвищена щільність тканини грудної залози може стати перешкодою під час її проведення та призвести до отримання хибнонегативних результатів. Тому для ранньої діагностики РГЗ і визначення ступеня поширеності процесу необхідне комплексне застосування методів променевої діагностики (мамографії, УЗД).
Ключові слова: мамографія, мамографічна щільність, рак грудної залози, ультразвукове дослідження.

повний текст

____________________________________________

Шармазанова О. П., Авер’янова Л. О., Арсенідзе Т. О.
ПОКАЗНИКИ МІНЕРАЛЬНОЇ ЩІЛЬНОСТІ ГУБЧАСТОЇ РЕЧОВИНИ СТЕГНОВОЇ КІСТКИ В ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ
{The indicators of mineral density of sponge substance of the femur in infants} 44-47

РЕЗЮМЕ. Метою дослідження було вивчення показників мінеральної щільності губчастої речовини (МЩГР) стегнової кістки у дітей раннього віку в нормі та при дисплазії кульшового суглоба. Для цього проведено аналіз рентгенограм кульшових суглобів 47 дітей віком від 0 днів до 3 років із підозрою на травму або дисплазію кульшового суглоба (ДКС). Усі досліджувані діти були розділені на 2 групи: 1-а група – основна (61,7%) та 2-а група — порівняння (38,3%) — без кісткової патології. Розрахунок проводився автоматично за допомогою розробленої спеціалізованої програми "OsteoGraf". Середні показники МЩГР стегнової кістки у дітей віком до 3 місяців у нормі та при дисплазії кульшового суглоба істотно не відрізнялись один від одного, а вже після 3 місяців у дітей із патологією ці показники почали відставати від норми з піком мінімальних значень у 6-12 місяців.
Таким чином, сукупність цих даних дає об’єктивну оцінку структурно-функціонального стану кісткової тканини у дітей віком до 3 років у нормі та при дисплазії кульшового суглоба.
Ключові слова: мінеральна щільність губчатої речовини, стегнова кістка, діти раннього віку.

повний текст

___________________________________________

Лысенко Н. С., Шармазанова Е. П., Вороньжев И. А.
ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ ЛУЧЕВАЯ ДИАГНОСТИКА КЛИНОВИДНОЙ ДЕФОРМАЦИИ ТЕЛ ПОЗВОНКОВ (ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ И ДАННЫЕ СОБСТВЕННЫХ НАБЛЮДЕНИЙ)
{Differential radiological diagnostics of vertebral body wedge deformation (a literature review and own observations)} 48-56

РЕЗЮМЕ. Клиновидная деформация тел позвонков является частым симптомом заболеваний позвоночника различной этиологии, что диктует необходимость проведения дифференциальной лучевой диагностики. На основании данных литературы и собственных наблюдений целью работы было проанализировать и обобщить рентгенологические признаки клиновидной деформации тел позвонков и других рентгеносемиотических симптомов при заболеваниях позвоночника у пациентов разного возраста. Проведено клинико-лучевое исследование 244 больных с различной патологией позвоночника. Предложены критерии дифференциальной диагностики клиновидной деформации тел позвонков. Комплексное исследование с обязательным учетом данных анамнеза и выбором адекватного алгоритма лучевых методов являются главными факторами для проведения достоверной и своевременной диагностики.
Ключевые слова: лучевая диагностика, клиновидная деформация тел позвонков, заболевания позвоночника.

повний текст

___________________________

Шармазанова О. П., Дереш Н. В.
ОСОБЛИВОСТІ ПАРАВЕРТЕБРАЛЬНИХ АБСЦЕСІВ ПРИ ТУБЕРКУЛЬОЗНОМУ ТА НЕСПЕЦИФІЧНОМУ СПОНДИЛІТІ ЗА ДАНИМИ ПРОМЕНЕВИХ МЕТОДІВ ДІАГНОСТИКИ
{Particularities of the paravertebral abscesses in tubercular and nonspecific spondylitis according to radiological methods of diagnosis} 57-61

РЕЗЮМЕ. У статті наведено класичні радіологіичні ознаки й особливості паравертебральних абсцесів при туберкульозному та неспецифічному спондиліті, які дозволяють провести диференційну діагностику захворювань, визначитися з необхідністю і тактикою оперативного лікування. Визначені переваги і недоліки променевих методів дослідження.
Ключові слова: хребет, спондиліт, паравертебральний абсцес, рентгенографія, КТ, МРТ.

повний текст

______________________________

Шармазанова О. П., Моселіані Х.
ПРОГНОСТИЧНІ МОЖЛИВОСТІ РЕНТГЕНОГРАФІЇ ПРИ ДИНАМІЧНОМУ СПОСТЕРЕЖЕННІ ЗАГОЄННЯ ПЕРЕЛОМІВ ВЕЛИКОГОМІЛКОВОЇ КІСТКИ У ТРАВМОВАНИХ МОЛОДОГО ВІКУ
{Prognostic possibilities of roentgenography with dynamic monitoring of healing of tibia fractures in the young age} 62-65

РЕЗЮМЕ. У статті на підставі ретроспективного аналізу клініко-рентгенологічного обстеження 66 пацієнтів у віком 18-35 років із діафізарними переломами кісток гомілки подано прогностичні ознаки розвитку ускладнень репаративного остеогенезу, які встановлені методом неоднорідного послідовного статистичного аналізу, який розроблений А. Вальдом.
Ключові слова: перелом, рентгенодіагностика, великогомілкова кістка, прогнозування.

повний текст

____________________________________________

Костишин І. Д., Іванкова В. С., Гірна Г. А., Ткач В. Є.
СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА МЕТОДИ ПРОФІЛАКТИКИ І ЛІКУВАННЯ УРАЖЕНЬ СЛИЗОВОЇ ПОРОЖНИНИ РОТА І ШКІРИ ПРИ ПРОМЕНЕВОМУ ЛІКУВАННІ ЗЛОЯКІСНИХ ПУХЛИН РОТОГЛОТКИ
{Current view on prevention and treatment methods of oral mucosa and skin damage in radiation treatment of the oropharynx malignant tumors} 66-77

РЕЗЮМЕ. Променеве лікування раку порожнини рота і ротоглотки невід’ємно пов’язане з виникненням найпоширеніших ускладнень – радіоепітеліїту, радіодерматиту. Ці ускладнення викликають зниження якості життя у пацієнтів, сприяють розвитку дисфагії, одинофагії, супроводжуються розвитком вторинної інфекції. Сьогодні широко запропоновані різні методи захисту місцевих тканин від дії гамма-променів. Але єдиної систематизованої схеми профілактики і лікування радіоепітеліїту, радіодерматиту нема. Нами розроблено та рекомендовано для практичного використання схему профілактики і лікування променевих ускладнень раку ротоглотки з урахуванням їх етіопатогенезу.
Ключові слова: плоскоклітинний рак порожнини рота і ротоглотки, променеве лікування, ускладнення, радіодерматит, радіоепітеліїт, радіопротектори, імунопрепарати, регенеранти.

повний текст

_______________________________________


АКАДЕМИК ФРИДОН ИППОЛИТОВИЧ ТОДУА
{Academician Fridon Ippolitovich Todua} 78

повний текст