• 8 черв., 2018

Як сучасні діагностичні та інформаційні технології можуть покращити надання медичної допомоги на першому рівні

 Це питання було в центрі уваги учасників міжнародної конференції, присвяченій 20-річчю Центра рентгенівських технологій Асоціації радіологів України «Рентгенодіагностика ХХІ-го сторіччя», яка 31 травня-1 червня пройшла в м. Будва (Чорногорія). В ній взяло участь понад 20 осіб. Організатором конференції виступив Центр рентгенівських технологій АРУ в партнерстві з Видавниче-інформаційним центром «Медицина України» та Групою компаній «Телеоптик».

Для того, щоб обговорення головного питання було різнобічним, крім радіологів на конференцію було запрошено спеціалістів, які займаються функціональною та лабораторною діагностикою, телемедициною, а також питаннями управління в системі охорони здоров’я. Напередодні конференції її учасники відвідали медичні заклади Чорногорії, а саме регіональну лікарню в м. Котор та медичну амбулаторію (аналог нашої поліклініки) в м. Будва, познайомилися з наданням медичної допомоги в цій країні та обмінялися думками з своїми чорногорськими колегами.

Оскільки більшу частину української делегації складали радіологи, то і головна увага під час відвідувань місцевих медичних закладів приділялась організації роботи радіологічних відділень. Слід відмітити те, що все побачене радіологічне обладнання працює менше 10 років. А місцеві радіологи працюють на всьому наявному обладнанні для променевої діагностики. Тобто в Которській лікарні радіолог виконує дослідження на рентгенівському та ультразвуковому обладнанні, а також на комп’ютерному томографі, а в медичній амбулаторії, що знаходиться в Будві, лікар-радіолог працює на рентгенівському апараті, ультразвуковому сканері та мамографі. Цікаво також те, що штатним розписом у будвінській амбулаторії передбачено лише одну посаду радіолога. На час відпусток, відряджень його підміняє радіолог з Которської регіональної лікарні. Але в дні проведення конференції в лікарні в 2 зміни працював тільки один спеціаліст, виконуючи щоденно понад 20 рентгенографій, 15 комп’ютерних томографій та близько 40 ультразвукових досліджень. Проте слід зазначити, що все побачене в медичних закладах рентгенівське обладнання аналогове, ульразвукові сканери без режиму еластографії і телемедицина в Чорногорії поки що не використовується, а про томосинтез місцеві радіологи навіть не чули, тобто в чомусь ми все ж випередили своїх чорногорських колег.

В програму конференції було включено 3 пленарних засідання та «круглий» стіл. Перше засідання було присвячено питанням менеджменту діагностики на першому рівні медичної допомоги. До його програми було включено доповіді «Адаптація системи надання діагностичної допомоги населенню до змін в системі охорони здоров'я з використанням сучасних технологій. Оптимізація діагностики на першому рівні медичної допомоги» (Мостіпан А.В., Курилівка, Україна), «Економічні аспекти надання діагностичної допомоги населенню» (Коваленко Ю.М., Київ, Україна), «Досвід використання телемедицини для підвищення ефективності медичної допомоги першого рівня» (Поліщук М.Є., Київ, Україна), «Актуальні питання підготовки операторів рентгенівського обладнання для першого рівня медичної допомоги» (Кметюк В.М., Івано-Франківськ, Україна), «Національне керівництво для лікарів, що направляють пацієнтів на радіологічні дослідження, як основа для впровадження належної радіологічної практики» (Ялинська Т.А., Київ, Україна), «Зовнішній аудит роботи рентгенівських відділень як необхідна умова для їх раціонального переоснащення новим обладнанням» (Балашов С.В., Київ, Україна), «Роль державних органів і громадських організацій у поліпшенні медичної допомоги першого рівня» (Земсков І.В., Київ, Україна), «Переваги державно-приватного партнерства для впровадження в клінічну практику сучасних методів діагностики» (Рубіш Н.В., Ужгород, Україна).

Друге пленарне засідання було присвячене сучасним діагностичним та інформаційним технологіям, які дозволяють розмістити все необхідне для діагностики лікарю первинної ланки обладнання не в великій будівлі, а в одній-двох кімнатах. Про такі технології йшлося у наступних доповідях: «Оперативний контроль стану серцево-судинної системи пацієнтів» (Павлович Р.В., Харків, Україна), «Можливості сучасної лабораторної діагностики на першому рівні медичної допомоги» (Peter Jeník., Ужгород, Україна), «Розширення можливостей ультразвукової діагностики на першому рівні медичної допомоги завдяки застосуванню нових технологій» (Соломка А.О., Одеса, Україна), «Сучасні технології рентгенівської візуалізації для першого рівня медичної допомоги»  (Мірошниченко С.І., Київ, Україна), «Перспективи розвитку легких мобільних рентгенодіагностичних систем» (Черенцов В.Б., Москва, Росія), «Досвід застосування інформаційних технологій в рентгенодіагностиці» (Балашов С.В., Київ, Україна).

Третя частина конференції була присвячена досвіду клінічного використання променевої діагностики на першому рівні медичної допомоги: «Ультразвукова діагностика при невідкладних станах. FAST-протоколи» (Соломка А.О., Одеса, Україна), «Роль променевих методів діагностики при патології серцево-судинної системи» (Ялинська Т.А., Київ, Україна), «Використання рентгенодіагностики для раннього виявлення патології органів грудної клітки» (Дереш Н.В., Уріна Л.К., Київ, Україна), «Променева діагностика при травмах та іншій патології опорно-рухового апарату» (Шармазанова О.П., Харків, Україна), «Роль комплексного рентген-ультразвукового дослідження на етапі первинної променевої діагностики» (Уріна Л.К., Київ, Україна), «Комплексна променева діагностика захворювань молочної залози на первинному рівні медичної допомоги» (Мякіньков В.Б., Херсон, Україна). Варто зазначити, що не дивлячись на те, що деякі доповідачі за різних обставин не змогли поїхати до Будви, всі попередньо включені в програму презентації було надіслано оргкомітету та представлено на конференції.

Під час круглого столу «Як сучасне діагностичне обладнання та інформаційні технології можуть підвищити ефективність надання медичної допомоги на першому етапі» , який проходив у другий день роботи конференції, було напрацьовано резолюцію конференції текст якої наводиться нижче.

РЕЗОЛЮЦІЯ

МІЖНАРОДНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ, ПРИСВЯЧЕНОЇ 20-РІЧЧЮ ЦЕНТРУ РЕНТГЕНІВСЬКИХ ТЕХНОЛОГІЙ АСОЦІАЦІЇ РАДІОЛОГІВ УКРАЇНИ

«РЕНТГЕНОДІАГНОСТИКА ХХІ-го СТОЛІТТЯ»

(Будва, 31 травня-1 червня 2018)

Учасники конференції констатують:

Доступність і якість променевої діагностики в Україні не відповідають вимогам часу і реальним можливостям сьогодення

Продовжується сумна практика закупівлі дорого вартісного застарілого обладнання для променевої діагностики з непотрібними функціями. Одночасно не більше 10% сучасного рентгенівського обладнання, що виробляється українськими підприємствами (Київ, Харків), залишається в країні. Решта експортується, зокрема до Західної Європи, США та Південної Кореї.

Ефективність використання обладнання в багатьох випадках низька.

Має місце численне призначення дорого вартісного обстеження, не обґрунтованого міжнародними протоколами, що призводить не тільки до зайвих витрат пацієнтів, а і надлишкового їх опромінення.

Кадрова забезпеченість променевої діагностики з кожним роком погіршується. Конкурентоспроможна молодь, яка приходить в радіологію і успішно виступає на найбільших міжнародних радіологічних заходах, із-за низької заробітної платні вимушена виїжджати за кордон або змінювати спеціальність. Вже непоодинокі випадки, коли в районах відсутні спеціалісти з променевої діагностики.

Перехід до сімейної медицини наблизив лікарів загальної практики до пацієнтів, але віддалив їх від діагностичної бази поліклініки.

Сьогодні виробляється, в тому числі в Україні, компактне недороге обладнання з можливостями отримувати велику кількість діагностичної інформації, яким потрібно забезпечити лікарів первинної ланки.

Аналіз цієї інформації може здійснюватися на відстані завдяки використанню цифрових і інформаційних технологій.

Амбулаторії сімейної медицини, особливо в сільській місцевості, повинні мати подібне обладнання (новітні «стетоскопи») не тільки для променевої, а і функціональної та лабораторної діагностики, під’єднаним до телекомунікаційних мереж.

Персонал амбулаторій потрібно підготувати для виконання функції операторів медичного устаткування.

                                           Учасники конференції рекомендують:

  1. Проаналізувати:

А) ефективність витрачання бюджетних коштів на закупівлю обладнання для променевої діагностики,

Б) ефективність використання наявного обладнання,

В) відповідність обстежень міжнародним протоколам (зокрема «Керівництву», підготовленому Асоціацією радіологів України).

  1. З урахуванням клініко – економічної доцільності та логістики забезпечити медичні заклади першого рівня діагностичним обладнанням та телекомунікаційним зв’язком.
  2. Впровадити систему оплати дистанційних консультацій, налагодити взаємодію між медичними закладами різного рівня і форми власності.
  3. Розвивати державно-приватне партнерство для прискорення впровадження в клінічну практику ефективної діагностики та телемедицини, зокрема і на первинному рівні.
  4. Організувати навчання операторів медичного устаткування на базі медичних коледжів і забезпечити оплату виконання ними цієї роботи.
  5. Оснащувати діагностичні кабінети рентгенівським обладнанням з режимом цифрової лінійної томографії (томосинтезу), який дозволяє усунути необхідність виконання рентгенологічних досліджень в різних проекціях.
  6. Спростити процедуру відкриття діагностичних кабінетів, усунути необхідність отримання центрами ПМСД інших дозвільних документів, крім ліцензії на медичну практику.

Для реалізації більшості вищеозначених заходів Асоціація радіологів України пропонує державним компетентним органам свою допомогу, адже фахівці – члени Асоціації є громадянами України, зацікавленими в її успішності.

Президент АРУ   д.мед.н.                                           Т.А. Ялинська

Виконавчий секретар АРУ к.т.н.                               Ю.М. Коваленко

budva 1

Которська регіональна лікарня

Учасники конференції біля поліклініки Которської регіональної лікарні

 

У радіологічному відділенні Которської регіональної лікарні

budva 5

Біля медичної амбулаторії м.Будва

budva 3

В рентгенівському кабінеті медичної лабораторії

budva 4

В кабінеті керівника медичної амбулаторії

budva 2

Відкриття конференції

Під час засідання круглого столу

budva 6

Після завершення конференції